Комп'ютер і Інтернет
Це - той нечастий випадок коли робота і хоббі мають багато спільного. З комп'ютерами я вперше стикнувся в студентські роки. Це були величезні шафи з перфокартами та перфострічками. На старших курсах появилися "портативні", які мали можливості сучасного калькулятора. Спілкуватися можна було лише шістнадцятковими кодами та "чудесною" мовою Ассемблер. Пізніше нас ще вчили Бейсік та Фортран. Але все це якось особливого потягу до комп'ютера в мене не викликало. Проте після закінчення інституту довелося потроху освоювати тодішні 286-ті та незабутні програми Lexicon та MultiEdit, перш за все для використання в ролі друкарських машинок.

Інтернет у Львові появився на початку 90-х і, за щасливим збігом обставин, до його становлення та розвитку мав безпосереднє відношення мій молодший брат Адріян. Завдяки цьому я мав певне зелене поняття про комп'ютерні мережі та сервіси. Кардинально все змінило стажування в Німеччині. Там Інтернет був чи не єдиним доступним методом спілкування зі світом, і окрім того, там я мав для цього всі умови та можливості. Завдяки цьому я здобув неоціненний досвід роботи з UNIX-машинами та Інтернетом. Там же у 93-му побачив перший www-сайт і познайомився з першим бровзером Mosaic. З того часу я вже постійно був зв'язаний з комп'ютером та Інтернетом.

Теніс
Вперше я взяв ракетку в руки досить пізно. Десь в класі 9-му. І "захворів" тенісом. В ті часи я проводив на кортах по 3-4 години в день (на щастя тоді за корти гроші платити не треба було). Нас тоді була досить велика компанія. На корти ходили навіть на 7 годину ранку перед уроками.
Відтоді і дотепер хоча б раз на тижнень вибратися на корти, - це святе.
Тепер вже і діти "заражені" тенісом.

Ткацтво
Захопленню ткацтвом швидше за все сприяли вплив гуцульського мистецтва і певні родинні мистецькі корені. Почалося все з простої цікавості: чи я можу таке зробити... Зміг. Ніби і вийшло незле. З часом купив невеликий ткацький верстат і почав навіть ткати речі на замовлення.
Поява комп'ютера вдома майже цілком зупинила цей процес, але маю надію що це не назавжди і за верстат я ще сяду.
Класика: зі зробленого маю вдома дуже мало, знимки своїх робіт, які дозбирую по людях, закидаю в фотогалерею.

Гори
Люблю активний відпочинок на дикій природі з мінімумом цивілізації. Не терплю морів, курортів і т.п. Відпустку, під час якої хоча б тиждень не був в горах - вважаю втраченою. З дитинства проводив більшу частину літніх (а деколи і зимових) канікул в Карпатах. Залюблений в гуцульський дух і гуцулів. Завдяки дідові, ще в дитинстві облазив майже всі Бескиди, Ґорґани і Чорногору.

Ровер
Найкращий транспортний засіб (для невеликих  відстаней). Почалося це в студентські роки. За тодішню стипендію в 46 крб. я купив в одного екс-спортсмена спортивний ровер. Довів його до нормального стану і з того часу використовував при кожній нагоді. До попереднього місця роботи добиратися треба було двома видами транспорту через пів міста.
Тому на роботу і з роботи їздив своїм транспортом. Тепер живу і працюю майже поруч, пішки не більше 20 хвилин ходу, але ровер використовую за будь-якої можливості. З часом перейшов на байк і посадив на ровери всю сім'ю.

Гірські лижі - не вважаю себе фанатом цього виду спорту, але взимку нагоди стараюсь не пропускати. Об'їздив в основному близькі і майже рідні  Тростян, Тисовець, Грабовець, Варшаву, Погар, а також тохи віддаленіші Стіг,  Близницю, Красію, Ґимбу і т.п.
Вже дітей поставили на нарти, тепер навіть з трудом доганяю...

Каяки (байдарки) - ще один чудесний вид дикого відпочинку. Перший раз сплавлявся у 10-тирічному віці по Дністру. Пізніше плавав по багатьох ріках Західної і Східної України. Тепер пора спускати на воду дітей.

Марки - маю велику (~15 альбомів) колекцію, частину з якої збирав сам, а частина перейшла мені в спадок. Колекція інтенсивно збиралася починаючи з 40-х років. Охоплює всі тематики та географічні регіони. Марки переважно гашені. Сьогодні активно цим не займаюся, потроха мені воно в хаті вже заваджає. Якщо когось таке цікавить, пишіть.