вернутись на початок вхід для своїх спробувати знайти щось контакт залишити свій слід мапа сайту
ПроTYPO3ВебМісця

Quintessence

Якщо дуже стисло, то почалося воно в середу о 6:20 рано в роддомі на вул. Мечнікова у Львові. Властиво, це вже було продовження, коли ж був сам початок можна лише здогадуватися приблизно. Відбулося все щасливо і без особливих проблем. Потім був садочок на  Б.Хмельницького, 8 школа на Підвальній, Політех (кафедра ІВТ).  Звідтам мене виривали на 2 роки до тоді ще совіцької армії.

Трудовий шлях почався ще на старших курсах, лаборантом в СПКБ. Пів ставки лаборанта + підвищена стипендія, тоді, як на студента, було цілком незле. Після захисту диплому, яко подаючого надії науковця, мене лишили на кафедрі. Починав з інженера в НДЛ-11, пізніше отримав трохи викладацьких годин, далі ніби взявся за дисертацію.

В процесі тяжкої праці над дисертацією змінив свій цивільний статус. Це мені вдалося з першого разу і дуже успішно. Потім мені абсолютно випадково пощастило отримати річну стипендію на стажування в Німеччині. Відкалатав рік у Фрайбурзі-Дуйсбурзі. Народження першого нащадка змусило вертати домів і думати про сімейний бюджет. З цим було складно, державне фінансування науки обрізали, бюджетних тем було щораз менше. Ставки почали таяти як весняний сніг... Коли дійшло до 0,4 ставки інженера і сумної перспективи, зрозумів, що треба щось міняти. Якраз тоді запропонували мені перейти на щойно створену кафедру медичної інформатики ЛДМУ. Довго не думав. Тепер, оглядаючись назад, бачу що вибір був правильним.

Викладацька робота давала достатньо часу для самореалізації. Робоче місце з комп'ютером під'єднаним до Інтернету, досвід освоєння мережевих технологій в Німеччині  (це був 92 рік) та веб-сайт ЛДМУ повішений на мене зумовили напрямок спеціалізації - веб-дизайн.

З часом переключився на програмування під веб. Злиденне існування науки, брак стимулів і вроджена лінь зумовили, що дисертація і можлива наукова кар'єра відійшли на 2-й (10-й?) план. Зате веб давав і моральну, і матеріальну сатисфакцію. Згодом разом з колеґами було засновано Компанію "WebКузня", яка займається веб-розробками. З цього часу пріоритети остаточно змінилися. Недокінчена (90% готовності) дисертація припадає порохом і практично вже не має шансів, часу на викладацьку роботу майже немає.  Зате є робота яка приносить задоволення.

Усе інше поза роботою...

Комп'ютер і Інтернет
Це - той нечастий випадок коли робота і хоббі мають багато спільного. З комп'ютерами я вперше стикнувся в студентські роки. Це були величезні шафи з перфокартами та перфострічками. На старших курсах появилися "портативні", які мали можливості сучасного калькулятора. Спілкуватися можна було лише шістнадцятковими кодами та "чудесною" мовою Ассемблер. Пізніше нас ще вчили Бейсік та Фортран. Але все це якось особливого потягу до комп'ютера в мене не викликало. Проте після закінчення інституту довелося потроху освоювати тодішні 286-ті та незабутні програми Lexicon та MultiEdit, перш за все для використання в ролі друкарських машинок.

Інтернет у Львові появився на початку 90-х і, за щасливим збігом обставин, до його становлення та розвитку мав безпосереднє відношення мій молодший брат Адріян. Завдяки цьому я мав певне зелене поняття про комп'ютерні мережі та сервіси. Кардинально все змінило стажування в Німеччині. Там Інтернет був чи не єдиним доступним методом спілкування зі світом, і окрім того, там я мав для цього всі умови та можливості. Завдяки цьому я здобув неоціненний досвід роботи з UNIX-машинами та Інтернетом. Там же у 93-му побачив перший www-сайт і познайомився з першим бровзером Mosaic. З того часу я вже постійно був зв'язаний з комп'ютером та Інтернетом.

Теніс
Вперше я взяв ракетку в руки досить пізно. Десь в класі 9-му. І "захворів" тенісом. В ті часи я проводив на кортах по 3-4 години в день (на щастя тоді за корти гроші платити не треба було). Нас тоді була досить велика компанія. На корти ходили навіть на 7 годину ранку перед уроками.
Відтоді і дотепер хоча б раз на тижнень вибратися на корти, - це святе.
Тепер вже і діти "заражені" тенісом.

Ткацтво
Захопленню ткацтвом швидше за все сприяли вплив гуцульського мистецтва і певні родинні мистецькі корені. Почалося все з простої цікавості: чи я можу таке зробити... Зміг. Ніби і вийшло незле. З часом купив невеликий ткацький верстат і почав навіть ткати речі на замовлення.
Поява комп'ютера вдома майже цілком зупинила цей процес, але маю надію що це не назавжди і за верстат я ще сяду.
Класика: зі зробленого маю вдома дуже мало, знимки своїх робіт, які дозбирую по людях, закидаю в фотогалерею.

Гори
Люблю активний відпочинок на дикій природі з мінімумом цивілізації. Не терплю морів, курортів і т.п. Відпустку, під час якої хоча б тиждень не був в горах - вважаю втраченою. З дитинства проводив більшу частину літніх (а деколи і зимових) канікул в Карпатах. Залюблений в гуцульський дух і гуцулів. Завдяки дідові, ще в дитинстві облазив майже всі Бескиди, Ґорґани і Чорногору.

Ровер
Найкращий транспортний засіб (для невеликих  відстаней). Почалося це в студентські роки. За тодішню стипендію в 46 крб. я купив в одного екс-спортсмена спортивний ровер. Довів його до нормального стану і з того часу використовував при кожній нагоді. До попереднього місця роботи добиратися треба було двома видами транспорту через пів міста.
Тому на роботу і з роботи їздив своїм транспортом. Тепер живу і працюю майже поруч, пішки не більше 20 хвилин ходу, але ровер використовую за будь-якої можливості. З часом перейшов на байк і посадив на ровери всю сім'ю.

Гірські лижі - не вважаю себе фанатом цього виду спорту, але взимку нагоди стараюсь не пропускати. Об'їздив в основному близькі і майже рідні  Тростян, Тисовець, Грабовець, Варшаву, Погар, а також тохи віддаленіші Стіг,  Близницю, Красію, Ґимбу і т.п.
Вже дітей поставили на нарти, тепер навіть з трудом доганяю...

Каяки (байдарки) - ще один чудесний вид дикого відпочинку. Перший раз сплавлявся у 10-тирічному віці по Дністру. Пізніше плавав по багатьох ріках Західної і Східної України. Тепер пора спускати на воду дітей.

Марки - маю велику (~15 альбомів) колекцію, частину з якої збирав сам, а частина перейшла мені в спадок. Колекція інтенсивно збиралася починаючи з 40-х років. Охоплює всі тематики та географічні регіони. Марки переважно гашені. Сьогодні активно цим не займаюся, потроха мені воно в хаті вже заваджає. Якщо когось таке цікавить, пишіть.

  Все що тут знайдете створено тяжкою працею. Використання матеріалів сайту з неблагородною метою заборонено, з благородною, - варто погодити зі мною.
Сайт мав би читатися в будь-якому сучасному бровзері. Пам'ятайте: використання морально застарілого програмного забезпечення - гальмо поступу!

Роблено у Львові, року Божого 1999. Ще не закинуто і у -му.
зелений блакитний помаранчевий вишневий сірий