"Довгі проводи – зайві сльози" - стаття на "Правді"

Сьогодні на сайті Української правди була опублікована суперова стаття  Віктора Боднарюка "Довгі проводи – зайві сльози".
Останнім часом "Правда" не часто радує якісними публікаціями. Але цього разу публікація надзвичайно влучна і заслуговує уваги. Дууууже рекомендую прочитати. Не можу стриматися, щоб не навести пару цитат:

У дитинстві фізіолога Павлова вкусив пес. Песик виріс та забув. А Павлов виріс і не забув. Отаке згадується при діях Мороза та Януковича, які понад півроку за допомогою політичного і побутового хамства тупо намагаються затушувати чисту перемогу нової України над смердючою радянщиною у 2004 році.

...

А ось Янукович дійсно стає трагічною фігурою. Вже розвіялася колись популярна ілюзія про твердість донецького слова. Формула "Пацан сказав – пацан зробив" давно замінена загадкою "Чим Янукович відрізняється від шахрая? - Шахраї іноді тримають слово".

...

А замість цього - самовбивча дружба з комуністами та Морозом на підґрунті відвертої або прихованої українофобії. З дуже смішним її маскуванням у вигляді перебування у регіональних лавах двох україномовних персонажів: одна - з еротичного фільму жахів, другий – як зразок успіхів сучасної психіатрії та неврології.

...

Тому що ці закони тлумачаться явними пройдисвітами, судді надто загребущі, а майдани після них ну вже дуже засрані. І скрізь фігурують валюта, кошти, цінності, а любов за гроші вже називається куревством.

...

Ця зараза, зовнішні прояви якої - хамство, неприкаяність, схильність до насильства, шалене презирство до місцевої культури в усіх її проявах, кричуще невігластво і, звичайно, почуття власної неперевершеності, надто очевидно асоціюються у нас з конкретними політичними силами.