вернутись на початок вхід для своїх спробувати знайти щось контакт залишити свій слід мапа сайту
  • Вступ
    Деякі маршрути з долини ріки Стрий та його притоків
  • До стародавнього монастиря біля села Розгірче
  • До скель Довбуша біля села Бубнище
  • До Синевидських скель на лівому боці ріки Стрий
  • До водоспаду на річці Кам'янка і на гору Ключ
  • На гору Парашку (1270 м)
  • На гору Лопату (1211 м)
  • На гору Кудрявець (1244 м)
  • На гору Зелемін (1177 м)
  • На гору Кіндрат (1158 м)
  • До меморіального цвинтаря УСС на горі Маківці
  • На гору Ільзу (1060 м) зі Славська
  • На гору Високий Верх (1245 м) зі Славська
  • На гору Тростян (1235 м) з Тарнавки
    Маршрути з долини ріки Лімниці
  • На гору Високу (1805 м) з оселі Кузьмінець
  • На гору Ґрофу (1752 м) з селища Осмолода
  • На гору Сивулю з селища Осмолода
  • На гору Синячку (1402 м) з села Дора
  • На гору Синячку (1402 м) з міста Яремче
  • На гору Явірник-Ґорґан (1467 м) з міста Яремче
  • На гору Явірник-Ґорґан (1467 м) з села Ямне
  • На гору Довбушанку з міста Яремче
  • На гору Ґорґан Бурачиківський (1046 м) з села Микуличин
  • На гору Хом'як (1544 м) з Татарова (10,5 км і 900 м угору)
  • На гору Кукул (1542 м) з Ворохти
  • На гору Кострича з Арджелюжі
    Мандрівки по Чорногорі
  • На гору Говерлу в Завоєлі
  • На гору Говерлу з Лазещини
  • На гору Петрос з Ясіні
  • На гору Петрос з села Кваси
  • До Несамовитого озера через полонину Пожижевську
  • На гору Шпиці через полонину Маришевську
  • В урочища Гаджина і Кізі Узлоги з долини Бистрця
  • На гору Смотрич з села Дземброні
  • На гору Піп Іван з села Дземброні
  • До озера Шибеного і на гору Піп Іван, попри озеро Марічейка
  • Деякі варіанти кількаденних мандрівок по Карпатах
  • До скель Довбуша біля села Бубнище

    Початковий пункт маршруту — залізнична зупинка Нижнє Синевідсько* на лінії Стрий — Лавочне.

    Долиною річки Тишівниця (11,5 км і 350 м угору).

    Шосейною дорогою йдемо на захід приблизно 1 км до місця, де вліво відгалужується дорога до села Тишівниця і через міст на ріці Стрий входимо в село з цією ж назвою. Далі йдемо долиною річки Тишівниця. Пройшовши 1 км, минаємо справа дорогу до села Побук, і після наступних 4 км, теж справа — дорогу до центральної частини села Труханів. Переходимо через потік, який впадає зліва до Тишівниці, йдемо ще майже 1 км правим боком річки на південний схід, після чого звертаємо вліво догори на доріжку, яка піднімається лісом в напрямку на схід і південний схід, і виходить на хребет. На хребті повертаємо направо на південь (доріжка веде вниз в село Бубнище) і, пройшовши приблизно 1 км, опиняємось біля основної групи скель Довбуша.

    Через хребет Грабник і Попцове (13 км, 380 м угору і ЗО м вниз).

    До села Тишівниця йдемо через міст на ріці Стрий і зразу на початку села піднімаємося вліво на відкритий хребет Грабник (662 м). Йдемо згідно з лінією хребта в напрямку на південний схід приблизно 5 км у відкритому терені, спостерігаючи справа долину річки Тишівниця і села Тишівницю та Труханів. Далі дорога заходить в ліс, поступово змінюючи напрям на південь, і виводить на слабо виражену вершину Попцове (747 м), де роздоріжжя: вліво (північний схід) — дорога до села Таняви в долині потоку Жижава, просто (південь) — до села Тисів в долині Сукілю, направо (південний захід) — до села Поляни-ці. Йдемо   цією останньою дорогою і, пройшовши приблизно 3 км, виходимо на галявину з основною групою скель Довбуша.

    Зауважимо, що скелі в Бубнищі знаходяться на віддалі 12 км на південь від Розгірча, тому дійти до них можна і через скелі в Розгірчі. Дорога туди починається безпосередньо над скелями, веде вододільним хребтом в загальному напрямку на південь, переважно через ліс (при дорозі цікава група скель) і з'єднується з хребтом Грабника на відстані 1,5 км перед роздоріжжям на Попцовому.

    Ботаніко-геоморфологічний резерват "Скелі Довбуша" був затверджений як пам'ятник природи республіканського значення в 1981 р. Його площа 100 га.

    Основна група скель, висотою до 30 м, півколом охоплює з півночі і сходу внутрішню площу, з західної сторони обмежену ровом і, очевидно, оборонним валом. Спостерігаючи скелі з цієї площі, зауважимо в першій зліва широку виконану в скелі печеру, всередині якої справа і зліва є кам'яні лави ("призьби"). Висота входу в печеру 1,6 м. Над печерою є видовбана в скелі відкрита полиця глибиною до одного метра, над нею прорубані в камері косі рівчики, в яких, мабуть, був закріплений дах дерев'яної прибудови. Далі направо знаходиться друга, дещо більша відкрита печера, висотою 2,3 м. її називають "конюшня". Біля неї ще одна невелика печера, яка, можливо, служила жильцям цієї старовинної оселі для зберігання знарядь праці та харчів. В щілині між скелями є ковані східці, якими можна вийти на верх скель, де гарні краєвиди, зокрема, на захід, на хребет Парашки.

    Крім описаної основної групи скель, якими оточена стародавня оселя, в навколишньому лісі навкруги неї є чимало окремих скель-веж, їх варто оглянути. Для цього виходимо через вхідний місток "подвір'я", повертаємо направо і обходимо навколо основної групи скель з її зовнішнього боку. Серед них відзначимо на заході найвищий "Тюльпан" (до 40 м висоти), на південний захід від нього — "Ляльку", а також на півночі, при дорозі, якою ми прийшли, самітний "Вітряк". Всі ці назви, очевидно, сучасні, присвоєні скелям скелелазами-альпіністами, які часто тут тренуються.

    Повертатися зручно шляхом виходу — долиною річки Тишівниця. Можна теж зійти до Болехова, долиною Сукіля (14 км). Для цього виходимо на дорогу, повертаємо направо і пройшовши 3 км, виходимо до річки Сукіль в місці, де в неї впадає потік з села Бубнища.


      Все що тут знайдете створено тяжкою працею. Використання матеріалів сайту з неблагородною метою заборонено, з благородною, - варто погодити зі мною.
    Сайт мав би читатися в будь-якому сучасному бровзері. Пам'ятайте: використання морально застарілого програмного забезпечення - гальмо поступу!

    Роблено у Львові, року Божого 1999. Ще не закинуто і у -му.
    зелений блакитний помаранчевий вишневий сірий