вернутись на початок вхід для своїх спробувати знайти щось контакт залишити свій слід мапа сайту
ПроTYPO3ВебМісця
  • Вступ
    Деякі маршрути з долини ріки Стрий та його притоків
  • До стародавнього монастиря біля села Розгірче
  • До скель Довбуша біля села Бубнище
  • До Синевидських скель на лівому боці ріки Стрий
  • До водоспаду на річці Кам'янка і на гору Ключ
  • На гору Парашку (1270 м)
  • На гору Лопату (1211 м)
  • На гору Кудрявець (1244 м)
  • На гору Зелемін (1177 м)
  • На гору Кіндрат (1158 м)
  • До меморіального цвинтаря УСС на горі Маківці
  • На гору Ільзу (1060 м) зі Славська
  • На гору Високий Верх (1245 м) зі Славська
  • На гору Тростян (1235 м) з Тарнавки
    Маршрути з долини ріки Лімниці
  • На гору Високу (1805 м) з оселі Кузьмінець
  • На гору Ґрофу (1752 м) з селища Осмолода
  • На гору Сивулю з селища Осмолода
  • На гору Синячку (1402 м) з села Дора
  • На гору Синячку (1402 м) з міста Яремче
  • На гору Явірник-Ґорґан (1467 м) з міста Яремче
  • На гору Явірник-Ґорґан (1467 м) з села Ямне
  • На гору Довбушанку з міста Яремче
  • На гору Ґорґан Бурачиківський (1046 м) з села Микуличин
  • На гору Хом'як (1544 м) з Татарова (10,5 км і 900 м угору)
  • На гору Кукул (1542 м) з Ворохти
  • На гору Кострича з Арджелюжі
    Мандрівки по Чорногорі
  • На гору Говерлу в Завоєлі
  • На гору Говерлу з Лазещини
  • На гору Петрос з Ясіні
  • На гору Петрос з села Кваси
  • До Несамовитого озера через полонину Пожижевську
  • На гору Шпиці через полонину Маришевську
  • В урочища Гаджина і Кізі Узлоги з долини Бистрця
  • На гору Смотрич з села Дземброні
  • На гору Піп Іван з села Дземброні
  • До озера Шибеного і на гору Піп Іван, попри озеро Марічейка
  • Деякі варіанти кількаденних мандрівок по Карпатах
  • На гору Грофу (1752 м) з селища Осмолода

    Вихідний пункт — міст вузькоколійки на річці Молодій біля її устя до Лімниці.

    Вихід через сідло між горами Грофа і Кінь (довжина траси 9 км, вертикальний підйом 1035 м).

    Йдемо в західному напрямку 2 км дорогою долини річки Молодої до устя зліва правобічною її допливу — потоку Котельця. Переходимо потік Котелець і на лівому (географічне) його боці відшукуємо доріжку, яка веде лісом угору в південно-західному напрямку, і після З км досягає горизонтальної мисливської стежки, типу “райтшток", що траверзує справа вершину гори Кінь. Повертаємо наліво, обходимо "райтштоком" вершину. Коня і виходимо на сідло між Конем і Грофою. Тут перед нами найважча частина траси: майже 2 км підйому на вершину Грофи (напрям — південний захід) бездоріжжям по цекотах, серед заростів жерепу при різниці висот 480 м. Можна уникнути цих труднощів, якщо від сідла під Конем піти наліво (на схід) "райтштоком", що майже горизонтально обходить вершину Грофи і після 4 км виходить на полонину Плісце, на південь від цієї вершини. Тут повертаємо направо і лагіднішим узбіччям добираємося до вершини, засипаної відносно дрібними цекотами. Довжина траси збільшується при цьому до 12 км.

    Вихід потоком Котельцем через полонину Плісце (довжина траси 11 км, вертикальний підйом 1035 м).

    До устя Котельця йдемо, як і в попередньому варіанті. Заходимо в його долину і йдемо не завжди доброю доріжкою вздовж цього потоку в напрямку на південний захід. Після 7 км від устя Котельця до Лімниці доріжка перетворюється в стежку-серпантин, яка кількома закосами виводить на верхню межу лісу, де з'єднується зі згаданою вище мисливською горизонтальною стежкою — "райтштоком" і виводить на полонину Плісце. Звідти йдемо в північному напрямку до вершини Грофи. Це найкоротший і найлегший вихід на Грофу, правда, болотниста дорога долиною Котельця одноманітна і нецікава. З полонини Плісце можемо спостерігати вершини найближчого її оточення. Це на півночі — Грофа, направо від неї Кінь (1557 м), на південному заході вал Пареньки (1737 м) весь "зашитий" жерепом, на сході Канусяки, Великий (1647 м) і, наліво від нього Малий (1624 м). Краєвид з вершини Грофи, завдяки центральному її положенню в західних Горганах, дуже обширний. На півночі впадає в очі довгий хребет Аршиць, від Горгана Їлемського (1539 м) по Малі (1510 м) над Осмолодою. На сході видно ряд вершин групи Сивулі — це Пасічний (1480 м), Заплата (1508 м). Середня (1642 м). Висока (1805 м) і сама двогорба Сивуля (1836 м і 1815 м). Наліво від Сивулі, на найдальшому плані, помітна далека Синячка над Дорою. Направо від Сивулі, над обома Канусяками, видно гострі конуси групи Довбушанки. На південному сході, наліво від хребта Пареньки, ••: виглядає Попадя (1742 м), направо на далекому плані — закарпатські вершині Стримба (1723 м) і Негровець (1712 м).

    Сходити будемо однією з доріг виходу.


      Все що тут знайдете створено тяжкою працею. Використання матеріалів сайту з неблагородною метою заборонено, з благородною, - варто погодити зі мною.
    Сайт мав би читатися в будь-якому сучасному бровзері. Пам'ятайте: використання морально застарілого програмного забезпечення - гальмо поступу!

    Роблено у Львові, року Божого 1999. Ще не закинуто і у -му.
    зелений блакитний помаранчевий вишневий сірий