Вихідний пункт - залізнична станція у Ворохті (довжина траси - 10,5 км, підйом 800 м угору).
Зі станції йдемо до переїзду стежкою попри залізницю, минаємо переїзд, після чого пішохідним мостиком переходимо на другий бік Пруту, повертаємо наліво і виходимо на залізничну колію безпосередньо за другим віадуком. Тут перетинаємо залізницю і слабопомітною стежинкою піднімаємося угору до доріжки, яка поміж хатами веде просто на південь і через деякий час заведе направо в ліс. Йдемо далі в цьому ж напрямку стрімко угору і виходимо на відкриту вершину — Кичеру (1201 м). Переходимо її та сходимо дещо вниз в сідло, що з'єднує її з другою, повністю залісненою Кичерою (1248 м), яку минаємо справа, і починаємо стрімкий підйом спершу лісом, відтак старим зрубом, від хребет Кукула. Після біля 300 м вертикального підйому виходимо на дорогу, яка веде нас на полонину Кукул. З неї бездоріжжям, в цьому ж на прямку на південь, виходимо на хребет, тут повертаємо наліво і стежкою на лінії хребта доходимо до головної вершини.
З вершини чудові краєвиди на всі сторони. Особливо прекрасно виглядає 20-кілометровий головний хребет Чорногори, зокрема, найвища в Українських Карпатах гора Говерла (2061 м), яка відділена від нас потужним хребтом полонини Козьмієвської (1573 м). Сходити вниз можна трасою виходу. Можна теж не сходити на полонину Кукул, а йти далі хребтом в північно-західному напрямку на полонину Григорівку (1378 м) і 1,5 км за нею повернути на північ доріжкою, що виведе нас на залізничний тунель біля станції Воронянка.
Ще один варіант сходження — це спуск в долину потоку Форещенки і нею до Пруту. Для цього з вершини йдемо на південь (вважаючи, щоби не піти стежкою на південно-східний видовжений кут полонини) і виходимо на плай, який боковим хребтом Кукула після 2,5 км зведе нас до потоку Форещенки, звідки ще 1 км до його устя до Пруту, на віддалі 14 км від тартаку в Ворохті.
Краєвиди з вершини дещо ширші, ніж з Хом'яка, оскільки ми знаходимося на 120 м вище. Особливо гарно виглядає на заході могутня група Довбушанки та її сусідів, а на півдні хребет Чорногори.
Повертатися будемо спершу дорогою виходу - хребтом Синяка на полонину Хом'яків. При цьому маємо нагоду оглянути краєвиди, яких не було видно з вершини Синяка. Зокрема, це величний Конус Хом'яка, наліво від нього хребет Ліснів, над ним далека Лисина Космацька, направо від Хом'яка заліснена Магура над Ворохтою, на дальшому плані — Костричя. З полонини Хом'яків сходимо в долину потоку Женця плаєм, як вказано вище.
Все що тут знайдете створено тяжкою працею. Використання матеріалів сайту з неблагородною метою заборонено, з благородною, - варто погодити зі мною.
