вернутись на початок вхід для своїх спробувати знайти щось контакт залишити свій слід мапа сайту
ПроTYPO3ВебМісця
  • Вступ
    Деякі маршрути з долини ріки Стрий та його притоків
  • До стародавнього монастиря біля села Розгірче
  • До скель Довбуша біля села Бубнище
  • До Синевидських скель на лівому боці ріки Стрий
  • До водоспаду на річці Кам'янка і на гору Ключ
  • На гору Парашку (1270 м)
  • На гору Лопату (1211 м)
  • На гору Кудрявець (1244 м)
  • На гору Зелемін (1177 м)
  • На гору Кіндрат (1158 м)
  • До меморіального цвинтаря УСС на горі Маківці
  • На гору Ільзу (1060 м) зі Славська
  • На гору Високий Верх (1245 м) зі Славська
  • На гору Тростян (1235 м) з Тарнавки
    Маршрути з долини ріки Лімниці
  • На гору Високу (1805 м) з оселі Кузьмінець
  • На гору Ґрофу (1752 м) з селища Осмолода
  • На гору Сивулю з селища Осмолода
  • На гору Синячку (1402 м) з села Дора
  • На гору Синячку (1402 м) з міста Яремче
  • На гору Явірник-Ґорґан (1467 м) з міста Яремче
  • На гору Явірник-Ґорґан (1467 м) з села Ямне
  • На гору Довбушанку з міста Яремче
  • На гору Ґорґан Бурачиківський (1046 м) з села Микуличин
  • На гору Хом'як (1544 м) з Татарова (10,5 км і 900 м угору)
  • На гору Кукул (1542 м) з Ворохти
  • На гору Кострича з Арджелюжі
    Мандрівки по Чорногорі
  • На гору Говерлу в Завоєлі
  • На гору Говерлу з Лазещини
  • На гору Петрос з Ясіні
  • На гору Петрос з села Кваси
  • До Несамовитого озера через полонину Пожижевську
  • На гору Шпиці через полонину Маришевську
  • В урочища Гаджина і Кізі Узлоги з долини Бистрця
  • На гору Смотрич з села Дземброні
  • На гору Піп Іван з села Дземброні
  • До озера Шибеного і на гору Піп Іван, попри озеро Марічейка
  • Деякі варіанти кількаденних мандрівок по Карпатах
  • На гору Парашку (1270 м)

    Найвища гора Сколівських Бескидів — гора Парашка, доступна з різних місцевостей, проте найзручнішими вважаються виходи з міста Сколе та з села Корсетів.

    Вихід з міста Сколе (10 км і 800 м угору).

    Вихідний пункт — з'єднання центральної автодороги міста Сколе з його обвідною автотрасою на південному краю міста. Тут на західному боці обвідної автотраси звертаємо на дорогу, яка біля щогл лінії електропередачі піднімається на хребет, що замикає долину міста Сколе від заходу. Доріжка веде весь час угору, лінією хребта в напрямку на північний захід і після 3 км виводить на галявинку, де змінює напрям спершу на захід, відтак на південний захід. З полянки гарний вид на хребет Парашки, зліва в лісі — джерело. Далі доріжка веде лісом ще 2 км досить стрімко догори і виводить на хребет Парашки. Повертаємо направо (зліва на хребті гора Корчанка, 1180 м, напрям на південь) і останні 5 км йдемо в напрямку на північний захід відкритим хребтом. Проходимо окремі вершини хребта — Зелену (1221 м) і Кобилу (1231 м). їх можна обійти боковою не дуже зручною стежкою.  І  нарешті  виходимо на саму Парашку.

    Вихід з села Коростів (11 км і 770 м угору).

    Вихідний пункт: автобусна зупинка в Коро-стові на трасі Сколе-Козьова. Дорогою, яка тут відгалужується від автотраси, проходимо через село Коростів. В околиці церкви (2 км від розгалуження) рекомендується зійти направо, на трасу старої вузькоколійки і йти далі її насипом в напрямі на північний захід. Минаємо забудови нової бази відпочинку і повертаємо направо, через невелику полянку в залісений ярок. Тут на правому боці відшукуємо стежку типу "райтшток", яка серпантином піднімається вгору і далі веде весь час лісом, майже горизонтально, паралельно з хребтом Парашки, нижче верхньої межі лісу. Проте під саму Парашку стежка не доходить, в околиці вершини Зеленої треба повернути направо і вийти на хребет, далі йти так, як описано вище (вихід з міста Сколе).

    Можливий теж інший, дещо коротший варіант виходу на Парашку з Корсетова. В такому випадку, за базою відпочинку не повертаємо направо в ліс, а йдемо далі долиною річки Бутивлі. В місці, де зливаються Мала і Велика Бутивлі (3 км вище церкви) повертаємо вправо і йдемо вздовж Малої Бутивлі ще 1 км, де до неї справа спадає потік Красний. Йдемо його долиною біля 3 км, після чого стрімко піднімаємось вліво на південно-східний схил вершини Парашки.

    Зазначимо, що хоча описаний варіант виходу на Парашку долиною потоку Красного виглядає простішим і коротшим, він не є дуже зручним. Справа в тому, що основний доволі довгий і важкий підйом на гору приходиться долати по відкритій незатіненій місцевості, в середині дня, що завжди нелегко.

    Що видно з вершини Парашки?   Передусім, впадає в очі величезний, шириною понад 15 км, пояс лісів, які тягнуться від долини ріки Стрий між Туркою і Яворою аж до західних Горганів за Свічею. На північному заході бачимо нетрі Громового лісу у верхів'ях річки Брички, яка впадає до Стрия в Крушельниці. Також добре видно долину Стрия з його допливами, села Синевідсько, Корчин, Крушельницю, з дальших сіл — Ямельницю і Урич, з відомою групою скель — старовинним замком Тустань. Часом можна зауважити теж і скелі з Бубнища, віддалені в напрямку на схід на 18 км. На півдні лежить долина річки Бутивлі і село Корсетів, а далі за нею — слабо залісені гори в околиці Тухлі і Славська.

    Вертатися можна долиною Красного до Коростова або хребтом Парашки до Сколе, дорогою виходу. Можна також сходити до села Крушельниці. В такому випадку, спускаємося з вершини хребтом на північний захід і повертаємо вправо на боковий хребет — північне розгалуження Парашки. Йдемо ним вниз біля 1 км, відповідно до лінії хребта повертаємо на схід, переходимо вершину Діл (902 м), і далі йдемо лінією хребта  в напрямку на північний схід. Зліва від нас долина річки Бричка. Сходимо до неї і йдемо дорогою вниз до села Крушельниця.


      Все що тут знайдете створено тяжкою працею. Використання матеріалів сайту з неблагородною метою заборонено, з благородною, - варто погодити зі мною.
    Сайт мав би читатися в будь-якому сучасному бровзері. Пам'ятайте: використання морально застарілого програмного забезпечення - гальмо поступу!

    Роблено у Львові, року Божого 1999. Ще не закинуто і у -му.
    зелений блакитний помаранчевий вишневий сірий