На гору Синячку (1402 м) з села Дора

Вихідний пункт — залізнична зупинка в Дорі. Вихід долиною Кам'янки (9 км, 900 м угору). Від зупинки йдемо вправо через переїзд, поміж хатами села, справа на горі бачимо церкву, зліва протікає потік Кам'янка. Доходимо до роздоріжжя — вправо дорога йде далі селом, вліво через міст на Кам'янці веде до лісництва і в ліс. Перед роздоріжжям старовинний придорожний хрест. Йдемо через міст, незабаром зустрічаємо знову роздоріжжя, повертаємо направо, через другий міст перехопимо Кам'янку і йдемо лівим (географічно) боком річки до місця, де справа до неї владає невеличкий потічок (1,5 км від хрестах. Тут є лавочка і мала альтанка. Йдемо далі цією ж дорогою вздовж Кам'янки, не звертаючи на деякі її відгалуження направо. Минаємо резервуари та інші об'єкти нафтовидобувного господарства, які знаходяться справа вище нашої дороги і виходимо до досить широкої долини, де є устя чергового потоку, що тут впадає в Кам'янку. Далі йдемо долиною Кам'янки, дорога піднімається дещо угору, минає два нафтодобувні станки і приводить до роздоріжжя, де вправо угору відгалужується тракторна дорога в ліс (4 км від хреста). Ця дорога виводить на хребет, що замикає долину Кам'янки від півночі. На хребті зустрічаємо широку дорогу, яка веде з Делятина під Синячку. Повертаємо наліво і йдемо нею в напрямі на захід, просто на вершину Синячки, що видніється перед нами. Перед самою вершиною знову роздоріжжя. Повертаємо направо, маючи зліва схили Синячки. Дорога поступово піднімається угору і виводить на давню полонину Лазок на захід від вершини. Тепер тут розміщені об'єкти нафтодобувного господарства. На краю полонини повертаємо різко наліво і стежинкою через рідкий ліс, вище бездоріжжям по цекотах добираємося до вершини.

Вихід хребтом Чорногориці і через полонину Щевку (9 км, 900 м угору).
Від зупинки у с. Дорі йдемо залізничною дорогою через міст на Кам'янці і відразу за ним повертаємо направо на стежку, яка досить стрімко угору виведе нас лісом на хребет, що замикає долину Кам'янки з півдня. Після досить довгого і важкого підйому доріжкою, яка веде цим залісненим хребтом, виходимо на полянки Чорногориці, звідки гарні краєвиди Яремча. Проходимо невисоку вершину з тріанґуляційним знаком, за нею неглибоке сідло і знову заходимо в ліс, згідно з лінією хребта — спершу униз, потім знову угору. В лісі, недалеко до кінця підйому, вліво відгалужується болотиста стежинка, яка майже горизонтально виводить на полянку. Тут знаходиться джерело доброї води, дещо нижче — доріжка вихону на Синячку з Яремча. Далі дорога веде узбіччям гори Погар (1225 м) майже горизонтально в західному напрямі і виходить на. полонину Щевка; з неї гарний краєвид на Довбушанку та її сусідів (напрям — південний захід). Тут дорога повертає майже на північ і веде просто під Синячку, залишає вершину справа і повертає на полонину Лазок. Нам треба зійти з дороги направо і бездоріжжям, через рідкий ліс, добиратися до вершини. Сама вершина Синячки не має вигляду конуса, це швидше трапеція, верхня горизонтальна грань якої простягається на кілька десятків метрів з заходу на схід. Безлісий західний край цієї грані вкритий цекотами великого розміру. З північного боку вершини — небезпечне глибоке провалля. Краєвиди, які в добру погоду можна оглядати з вершини Синячки, — одні з найгарніших в Українських Карпатах. А саме, на півдні, над повздовжним хребтом Явірника бачимо головні вершини східних Ґорґанів: Хом'як, Синяк, Ґорґан, направо від них — Довбушанку і Полянський, далі — Козі Ґорґан, Ставимер, Чортку, над ними на останньому плані — Сивулю і Високу. Сходити з Синячки до Дори можна однією з доріг виходу. Причому, йдучи через Чорногорицю, можемо дещо скоротити дорогу. Для цього, прямуючи дорогою Лазок-Щевка, не доходимо до Щевки, а відразу за місцем, де ця дорога виходить з лісу, повертаємо наліво і виходимо на берег стрімкого узбіччя над джерельними потоками Кам'янки, звідки гарний краєвид на Дору. Тут відшукуємо яку-небудь стежинку вниз і після досить важкого спуску на декілька десятків метрів виходимо на горизонтальну дорогу, яка тут проходить поперек східного боку Синячки. Біля неї джерела дуже доброї води. На цій дорозі повертаємо направо і виходимо, маючи вершину Погар з правого боку, на лінію хребта Чорногориці, яким і сходимо до Дори.