вернутись на початок вхід для своїх спробувати знайти щось контакт залишити свій слід мапа сайту
ПроTYPO3ВебМісця
  • Вступ
    Деякі маршрути з долини ріки Стрий та його притоків
  • До стародавнього монастиря біля села Розгірче
  • До скель Довбуша біля села Бубнище
  • До Синевидських скель на лівому боці ріки Стрий
  • До водоспаду на річці Кам'янка і на гору Ключ
  • На гору Парашку (1270 м)
  • На гору Лопату (1211 м)
  • На гору Кудрявець (1244 м)
  • На гору Зелемін (1177 м)
  • На гору Кіндрат (1158 м)
  • До меморіального цвинтаря УСС на горі Маківці
  • На гору Ільзу (1060 м) зі Славська
  • На гору Високий Верх (1245 м) зі Славська
  • На гору Тростян (1235 м) з Тарнавки
    Маршрути з долини ріки Лімниці
  • На гору Високу (1805 м) з оселі Кузьмінець
  • На гору Ґрофу (1752 м) з селища Осмолода
  • На гору Сивулю з селища Осмолода
  • На гору Синячку (1402 м) з села Дора
  • На гору Синячку (1402 м) з міста Яремче
  • На гору Явірник-Ґорґан (1467 м) з міста Яремче
  • На гору Явірник-Ґорґан (1467 м) з села Ямне
  • На гору Довбушанку з міста Яремче
  • На гору Ґорґан Бурачиківський (1046 м) з села Микуличин
  • На гору Хом'як (1544 м) з Татарова (10,5 км і 900 м угору)
  • На гору Кукул (1542 м) з Ворохти
  • На гору Кострича з Арджелюжі
    Мандрівки по Чорногорі
  • На гору Говерлу в Завоєлі
  • На гору Говерлу з Лазещини
  • На гору Петрос з Ясіні
  • На гору Петрос з села Кваси
  • До Несамовитого озера через полонину Пожижевську
  • На гору Шпиці через полонину Маришевську
  • В урочища Гаджина і Кізі Узлоги з долини Бистрця
  • На гору Смотрич з села Дземброні
  • На гору Піп Іван з села Дземброні
  • До озера Шибеного і на гору Піп Іван, попри озеро Марічейка
  • Деякі варіанти кількаденних мандрівок по Карпатах
  • На гору Сивулю з селища Осмолода

    Вихідний пункт — міст вузькоколійки на р.Молодій біля її устя до Лімниці. Довжина траси (горизонтально) — 24 км, вертикальний підйом приблизно 1100 м.

    Від моста  вузькоколійки йдемо  угору вздовж Лімниці в загальному напрямку на південь. Після приблизно 4 км справа відкривається долина потоку Петроса, який збирає води з-під   гір Попаді, Грофи і Канусяків.

    Пройшовши ще 3 км, зліва бачимо устя потоку Бистрика, вздовж якого йде відгалуження вузькоколійки. Якщо е можливість, бажано ці перші 7 км подолати не пішки, а проїхати вузькоколійкою або дрезиною. Йдемо туди. В долині Бистрика, на відстані біля 1,5 км від устя є гуртожиток лісорубів, дещо вище зліва — устя невеликого потічка Лопушна (також Боревка). Безпосередньо за містком вузькоколійки зліва починається стежка типу "райтшток", яка веде спершу на північний схід, відтак на південний схід, часом кількома закосами серпантина, аж під одну із вершин хребта Сивулі — Бо-ревку (1595 м). Це приблизно 4 км від гуртожитку. Далі ця стежка веде південно-західним узбіччям хребта Сивулі майже горизонтально, лісом, на висоті приблизно 1500 м, тобто на 250-300 метрів нижче хребта. Стежка дуже петляє і після приблизно 7 км виводить на південні узбіччя, вкриті цекотами і жерепом, вищої другої вершйдй Сивулі (1836 м). Після наступних 2 км походу стежкою, яка обходить з півдня першу вершину Сивулі (1815 м), виходимо на сідло Рущина (1424 м), де зустрічаємо руїни давнього туристичного притулку. Загальний напрямок походу вздовж хребта Сивулі — південний схід.

    На галявині біля руїн змінюємо напрямок на північний і відшукуємо серед заростів жерепу кам'янисту стежину, яка веде угору, подекуди серпантином, на першу вершину Сивулі (1815 м). Вийшовши туди, бачимо на північному заході на відстані 1 км другу, вищу вершину (1836 м). Туди можна дійти по це-котах старою військовою стежиною вздовж хребта.

    Можливий теж і дещо інший варіант виходу на вершини Сивулі. Для цього, вийшовши з долини Бистрика під вершину Боревки, залишаємо справа стежку, яка веде південними узбіччями хребта Сивулі і звертаємо наліво угору на сідло під Боревкою на цьому ж хребті. Далі йдемо хребтом "з верха на верх" .згідно з його напрямком, тобто на південний схід, аж до вищої, а відтак нижчої вершини Сивулі. Ця траса значно коротша: від сідла під Боревкою до вершини Сивулі (1815 м) — приблизно 4 км, проте це необов'язково означає виграш в часі. Справа в тому, що весь хребет вкритий цекотами і жерепом. В довоєнні часи в жерепі була прорубана туристична стежина, але тепер, при відсутності консервації, вона мусіла б дуже зарости. Точної інформації про її теперішній стан у нас немає.

    Краєвиди з вершини Сивулі мало відрізняються від тих, що їх видно з Грофи. На північному заході спостерігаємо долину Солотвинської Бистриці з оселями Гута і Пороги, а на півдні — групу Братківської і східну частину закарпатського полонинського хребта Свидовець.

    Сходити з Сивулі до Осмолоди можна цією ж дорогою виходу. В гарну суху погоду можна повертатися вздовж лінії хребта, орієнтуючись на давню стежку по цекотах і долаючи часті поля заростів жерепу. При цьому, сходячи з другої вершини Сивулі (1836 м), треба вважати, щоби не йти по лінії найменшого нахилу хребта на захід, а йти майже прямо на північ, куди звертає головний хребет. Йдучи хребтом, проходимо не названу вершину , (1772 м), відтак Боревчину (1696 м) і сходимо в сідло під Боревкою, від вершини (1836 м) біля 3 км. Тут на західному боці хребта треба підшукати стежку виходу з далини Бистрика і зійти нею вниз до згаданого раніше гуртожитку лісорубів.

    Сходження хребтом Сивулі дозволяє милуватись гарним краєвидом, але через трудноті проходження полями жерепу значного виграшу в часі не буде.

    Найкорогшою і найзручнішою трасою сходження з Сивулі до Осмолоди є шлях через Рущину безпосередньо в долину Бистрика. Для цього з-під руїн на Рущині йдемо вздовж давнього кордону вододільним хребтом між потоками Бистрик (на заході) і Салатрук (на сході) в напрямку на захід приблизно 1 км, спершу униз, а відтак дещо угору. Тут вододільний хребет змінює напрямок на південний захід. З правого боку приєднується невисокий залісений боковий хребет, паралельний до хребта Сивулі. Цим хребтом веде стежка в долину Бистрика, спершу лісом, потім через старий зруб. Після приблизно 3 км стрімкого сходження стежка зведе нас в долину Бистрика біля устя справа ще одного потічка з-під Сивулі. Далі дорога донизу йде практично руслом потоку Бистрика, що пішоходам не дуже зручно. Щоб уникнути цього, треба підійти угору вздовж потічка, що впадає в Бистрик справа, кількадесят метрів і тут наліво від нього відшукати в лісі стежку, паралельну до Бистрика. Після приблизно 1 км ця стежка виведе нас на кращу дорогу вздовж Бистрика. Всього проходимо долиною Бистрика до гуртожитку лісорубів біля 6 км, при кінці цього шляху з'являється вузькоколійка, вздовж якої дійдемо до Осмолоди, подолавши приблизно 9 км.

    В долину Лімниці з Сивулі можна зійти також верхами, через Ігровище (1815 м) і Матагів (1672 м). Для цього йдемо через другу вершину (1836 м) хребтом Сивулі, як було сказано вище, в сідло під Боревкою (1595 м). Справа внизу зауважуємо сідло (1344 м); зліва від якого долина потоку Лопушна, що впадає в Бистрик біля гуртожитку лісорубів, а справа джерельні потічки другого потоку Лопушна — притоки Солотвинської Бистриці. Нам треба зійти на це сідло. Відшукати стежину вниз, починаючи з вкритого цекотами хребта дуже важко, практично неможливо і приходиться спускатися бездоріжжям через зарості жерепу в напрямку приблизно на північ. На сідлі досить зручне місце для ночівлі, близько є вода. З сідла далі йдемо в північному напрямку, підіймаючись на хребет Ігрови-ща, спершу рідким лісом, кам'янистою стежкою і бездоріжжям по дрібних цекотах, що не справляє великих труднощів. Хребет Ігровище на півночі закінчується вершиною Висока (1805 м), яку можемо обійти зліва.

    Дальший шлях сходження в долину Лімниці через Матагів і Фашори співпадає з описаним вище шляхом виходу на Високу і приводить до Кузьміиця (4 км нижче Осмолоди). Можна теж, зійшовши з Матагова, в сідлі під Фашорами, відшукати зліва стежку прямо до Осмолоди через т. зв. Соферу.


      Все що тут знайдете створено тяжкою працею. Використання матеріалів сайту з неблагородною метою заборонено, з благородною, - варто погодити зі мною.
    Сайт мав би читатися в будь-якому сучасному бровзері. Пам'ятайте: використання морально застарілого програмного забезпечення - гальмо поступу!

    Роблено у Львові, року Божого 1999. Ще не закинуто і у -му.
    зелений блакитний помаранчевий вишневий сірий